«Голодомор – помста за свободу»

«Голодомор – помста за свободу»

Встає історія з пітьми,

Словами фактів промовляє

І хоче, щоб судили ми,

Бо заповіт від мертвих має.

Вона бідою, горем вчить,

Щоб не забулось незабутнє,

Бо там, де пам’ять не мовчить,

Там щастям повниться майбутнє.

Щорічно у четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. 22 листопада 2025 року вся країна схилила голови в скорботі, згадуючи мільйони українців, убитих тоталітарним режимом. Це день національного єднання у пам’яті про найбільшу трагедію XX століття.

Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не поодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці!

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ж ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія Голодомору 1932-1933 років все одно хвилюватиме серця людей. Адже й нині живе у пам’яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям.

У люті сталінські страшні

Тінь смерті шастала по стінах.

Вісім мільйонів, Боже мій!

Недолічилась Україна.

Пекельні цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот,

Немов проклятий ожива

Рік тридцять третій. Голод… Голод…

Студенти нашого центру, педагогічний колектив та їх родини долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».

День жалю… День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять. Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.